НКДШК

Ти дрочиш особливо пристрасно по п'ятницям Правою-лівою, не певен чи змінити здатний це Плани на вечір? Ану, Престоли чи Ходячі? От вечір і минув вже і не дарма наче Хто перший начав - той першим кінчив На кухні завалялись сиру пару пачок, і ше є вінчик А й справді, мам! Куди запропастився штопор? На твому харді все менше місця для хіп-хопу Ти написав про неї у фейсбук - потім подумав і стер Хоча там було вісім лайків й навіть один шер Ти думав зміниш все, думав поїхать в АТО Але забув про це, поки купляв собі чайок і батон Вночі ти під "Фазендою" чекаєш на фалафєль Ти не помітив, та ти мертвіший за Каддафі Де твої мрії, скажи, кому оддав їх? Спитай у тітки в білому, за ким приїхав оцей рафік Ти думав, що рядки ці стануть променями Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим Люди дивилися очима стомленими Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше Ти думав, що рядки ці стануть променями Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим Люди дивилися очима стомленими Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше Кажуть, ти став навіть для мами чужий і грубий Тієї осені "Динамо" навіть не вийшло із групи Ти не полковник, та тобі ніхто не пише Ти переповнений сумнівної якості віршами Амбіції потоплені і репутація підмочена Рішив молитись якось та не згадав Отче наш Закрити очі на ці довгі черги на пероні Кружляти над будинками пустим пакетом паперовим Ти крадеш в офісі у туалеті папір На тебе пофіг всім, знаєш, і навіть тобі Вона пішла, ти сам вантажив її речі в таксі Що ж вона скаже? Що ти невдаха і плаксій Я її більше не люблю! Ага, канєшно Кожного дня меню з двух блюд: пельмені і яєшня Кожного дня ці двоє: нікчемність і самотність Та шо з тобою? Це просто п'ятниця сьогодні Ти думав, що рядки ці стануть променями Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим Люди дивилися очима стомленими Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше Ти думав, що рядки ці стануть променями Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим Люди дивилися очима стомленими Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше Ніхто не звинувачує тебе, це все обставини Пустир тепер, де була із суницями галявина Усе життя як ескалатор, життя все ні про шо Ти біг вперед, але і метру навіть не пройшов Ти би хотів щоб це закінчилось але кінець нескоро Фінал у цього кінчика застряг як в пляшці корок Стільки декора, і повний нуль замість ядра Ти думав трахнуть світ, та тільки лиш заляпав матрас