Україна

Дороги іншої не треба, Поки зорить Чумацький Шлях. Я йду від тебе і до тебе По золотих твоїх стежках. Мені не можна не любити, Тобі не можна не цвісти. Лиш доти варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш ти. Україно, Україно! Після далечі доріг Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг. Бо ми кохаєм до нестями, І ще не скоро наш кінець. Ще може нашими серцями Розпалим тисячі сердець. Ще наша свічка не згоріла, Ще наша молодість при нас. А те, чи праве наше діло - Те скажуть люди, скаже час.