Любов та сон

Біля озера у літню ніч Ми були з тобою віч-на-віч, Цілувались під зорями ми, Били лебеді поруч крильми, І несла понад світом луна, І у мене кохана одна. Хлюпотіла тихенько вода, Що для нас і біда – не біда. Цей сон, цей сон Мені щоночі сниться. Крізь сон, крізь сон Вона мені сміється. Цей сон, цей сон Мене не покидає. Любов, о сон, Вона мене кохає. Біля озера знову ідем, Та у серці моїм тихий щем, Зірка в небі нічна дoгора, Розставання приходить пора. А благання моє: "Зупинись!" Лебедята підняли у вись. І бере нас розлука в полон, А вночі ти приходиш в мій сон. Цей сон, цей сон Мені щоночі сниться. Крізь сон, крізь сон Вона мені сміється. Цей сон, цей сон Мене не покидає. Любов, о сон, Вона мене кохає. Цей сон, цей сон Мені щоночі сниться. Крізь сон, крізь сон Вона мені сміється. Цей сон, цей сон Мене не покидає. Любов, о сон, Вона мене кохає.