Крик

Поки вони мовчать, за них говорять бомби Що сипляться з неба на наші міста Ми так чекали літо, планували осінь Але ж з ними прийшла мокра і липка весна Навіть коли стає тихо, з тиші чується крик В середині від болю стогне-ниє душа Закарбувалось лихо, звук сирени як шрам На натягнутих нервах тепер одна струна Серед цього пекла кривдить правду дехто І як рідна мати стала для них ця війна Так хочеш кричати До болю, до втоми Ненависть проклята Стоїть в горлі комом І не прокричати Весь біль і всю втому! Безжальність і втрата Досі не знайома Немає полутонів, навколо чорне і біле І плачеть із небом, як янгол, солдат В закатованих містах зґвалтований глузд Немає більшого горя, ніж ця огидна орда Серед цього пекла кривдить правду дехто І як рідна мати стала для них ця війна Так хочеш кричати До болю, до втоми Ненависть проклята Стоїть в горлі комом І не прокричати Весь біль і всю втому! Безжальність і втрата Досі не знайома Так хочеш кричати До болю, до втоми Ненависть проклята Стоїть в горлі комом І не прокричати Весь біль і всю втому! Безжальність і втрата Досі не знайома!