Ой люлі

Ой люлі, люлі, тихо мій гнів тонув Ой люлі, люлі, у неділю дощову Ой люлі, люлі, тихо мій гнів тонув Ой люлі, люлі, у неділю дощову Цвіт віднесений вітром Від тих місць де, вчора було тепло і світло Ніс крізь дим цю віру у світ свій Тут хліб-сіль, душа, бо то дім твій Із собою бути би чесним Злому гніву не дати зробити з себе черствого Нам не браття й сестри ті що без честі Дай нам світла й сили свій хрест нести Перезаряжає брат Йому невідомий страх Попадає сто зі ста З посмішкою на вустах Ой люлі, люлі, тихо мій гнів тонув Ой люлі, люлі, у неділю дощову Ой люлі, люлі, тихо мій гнів тонув Ой люлі, люлі, у неділю дощову Я ніби став дощем - холод Страх ніби розірваний вщент - поле Коло мене Бог, значить стоїмо Поки під ногами моя земля, наче килимок Розум, ще один крок ми йдемо уперед І немає страху в тому часо перетині Бути там де ми не є, а втім Не забути хто твій брат і де твій дім Намалюю все що мені наснилося Рідний дім руйнують, бачиш як падають міста Намалюю, новий день, я намалюю сонце І ми прокинемося і згадаємо про сон цей Все спить. На землю впала ніч І тільки голос, лагідно і дзвінко Вгамує серце втомлених сторіч Перегорнувши день, як ще одну сторінку Бачиш день минув і тіло хоче спати, Та серце не засне, бо душу рве до бою Та зараз спи, до поки сплять гармати Я поруч, я назавжди, я з тобою Ой люлі, люлі, тихо мій гнів тонув Ой люлі, люлі, у неділю дощову Ой люлі, люлі, тихо мій гнів тонув Ой люлі, люлі, у неділю дощову