Голос

Я тут стою, а серце там Я тут ходжу, як самотня примара по чужим хатам І спокою нема, але людина крила має Навіть якщо не знає про це Сьогодні твій голос — це потреба буття Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя Складаєм літопис, як міцний ланцюг Продовжуєм рух Сьогодні твій голос — це потреба буття Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя Ми створюєм опір, як міцний ланцюг Продовжуєм свій рух Не забувай, хто ти є Ні на день, ні на хвилинку Не забувай, де калина цвіте Там було твоє дитинство Там, де колосся так рясно росте Де вишиванка, де поле золоте Де звуки трембіт і нестримний вітер Я хочу, щоб там зростали мої діти Сьогодні твій голос — це потреба буття Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя Складаєм літопис, як міцний ланцюг Продовжуєм рух Сьогодні твій голос — це потреба буття Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя Ми створюєм опір, як міцний ланцюг Продовжуєм свій рух Хай буде день, де знову літо Де стрімко так біль пішов за вітром Хай буде ніч тиха-тиха Щоб я змогла вільно дихать Там, де волошкове поле цвіте Там, де все таке рідне і просте Там, де я дитина, сиджу в малині Там, де нема страху в мені ані краплини Сьогодні твій голос — це потреба буття Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя Складаєм літопис, як міцний ланцюг Продовжуєм рух Сьогодні твій голос — це потреба буття Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя Ми створюєм опір, як міцний ланцюг Продовжуєм свій рух