крапають

На льодяній підлозі такі солодкі сльози Крапають, крапають з вік моїх в ріки І нема, і нема від цього ліків З моїх очей дощами сльози лили по бруківці Туди, де ми з тобою разом у старій квартирці Скажи, хто вбивця тих почуттів і тих традицій Ми танцювали гучно, поки вініл крутився Діджей пішов, а з ним і свято, а за ним і гості Вініл затих, а з ним разом мовчить самотня постіль Скажіть дорослі, чому діти так не люблять осінь Бо в мене літо, а за осінню сумую досі На льодяній підлозі такі солодкі сльози Крапають, крапають з вік моїх в ріки І нема, і нема від цього ліків На льодяній підлозі такі солодкі сльози Крапають, крапають з вік моїх в ріки І нема, і нема від цього ліків Мені не холодно й не гаряче Не соромно, не боляче Зі мною мінімум речей І як гора зійшла з плечей Серце часом колить ще А сумніви знесло дощем Та як спинити дощ з очей? На льодяній підлозі такі солодкі сльози Крапають, крапають з вік моїх в ріки І нема, і нема від цього ліків На льодяній підлозі такі солодкі сльози Крапають, крапають з вік моїх в ріки І нема, і нема від цього ліків (Крап-крап) (Крап-крап)