Феєрія

Лісова пісня Драма-феєрія в трьох частинках Дійові особи Павло - галицький інтеліґент Ярко - той, що греблі рве Маруся - русалка польова Нічого, спала, хто ж зимою робить? Спить озеро, спить ліс і очерет Верба рипіли все засни Засни, засни, засни, засни, засни І снилися мені всі білі сни На сріблі сяяли ясно самоцвіти Стелилися незнані трави квіти Блискучі білі тихі ніжні зорі Тихі й ніжні зорі спадали з неба Білі й не прозорі і клались в намет Біло й чисто попід наметами Рясне намисто з кришталю грає Коли мічтаєш бути артісткой, то кажеця Шо нада буде просто красіво іграть на сцені Ніхто тобі не розкаже, що в Ромео З яким ти цілуватимешся, буде ужасний перегар Або, шо напрімєр, ти будеш іграть одні і ті самі Три сказки в день в костюмі морковки Шо всі твої чуства - їх будуть знецінювати І розказувать, ну канешно, ти ж артістка, а ну розплачся Або що ти будеш працювать практично бесплатно І шукати собі постійно якісь подработки аніматором Чи учітельом акторськой майстерності тільки для того Шоб знімати собі хату, в якій можна буде спати, спати, спати І снилися мені всі білі сни На сріблі сяяли ясно самоцвіти Стелилися незнані трави квіти Блискучі білі тихі І снилися мені всі білі сни На сріблі сяяли ясно самоцвіти Стелилися незнані трави квіти Блискучі білі тихі ніжні зорі І ряхтить всюди! Я просто хочу нормально, красіво іграть на сцені І шоб мені за це платили І ряхтить всюди! Да, шоб мій труд оплачувався так само як в сантєхніків чи стоматологів Бо я ж тоже працюю І ряхтить всюди! Та, я хочу, шоб до мене ставились нормально Як до людини у якої є живі чуства І ряхтить всюди! Бо мені тоже больна