кістки

Я живу, коли напружуються кістки Ногами вибиваю двері там, де я іду Я люблю, коли темніє в мому місті Закидую в кишені, що не носять на виду Я живу, коли напружуються кістки Ногами вибиваю двері там, де я іду Я люблю, коли темніє в мому місті Закидую в кишені, що не носять на виду Так цікаво відчувати, коли зніміла рука Як встанеш під ранок, болить тіло й душа Наполовину коли робітник, половина — це творчості гра Зарплату закинути в кліп, реп — це стиль мого життя Ви би накидали мені хейту під треки Та буду видавати тіки те, що пре Буду пакувати ненависні тексти Викидувати фейки у пакет Буду накопичувати силу у собі Я на витоку у морі буду, ніби той потік Поливати, ніби лава, буду кожен біт Я — пахар-чоловік Я живу, коли напружуються кістки Ногами вибиваю двері там, де я іду Я люблю, коли темніє в мому місті Закидую в кишені, що не носять на виду Я живу, коли напружуються кістки Ногами вибиваю двері там, де я іду Я люблю, коли темніє в мому місті Закидую в кишені, що не носять на виду І щ—, і ще, і ще висновок: не падаймо духом І навіть якщо наше фізичне тіло нищиться Наша внутрішня людина день у день оновлюється Я нині не прийду додому Готуй лише на себе і забий Я тепер закоханий у втому Не сплю, поки молодий Я нині не прийду додому Готуй лише на себе і забий Я тепер закоханий у втому Не сплю, поки молодий