Легенда про двох

Зустрілися якось двоє людей Ходили по колу і вигляд робили Що їм не байдужі всі норми речей Що сила бажання - не є справжня сила Ховались під дахом прозорим удвох Їх щоки й вуста червоніли вишнево Від погляду Сонця - на північ ріс мох Від Місяця сяйва ніжнішали леви Озвися! Ну де ж ти, де ж ти Тебе я чекаю між обрисів сутності Ясність, з якого згоряють зірки Не йде в порівнянні з твоєю присутністю Між падінь і між злетів Тебе я чекаю у обрисах сутності Ясність з якою згоряють зірки Не йде в порівнянні з твоєю Танець лебедів чорних на обрії стиглому Як не збудитись в елегії дихання В спільному часі, цвітінні каштанів Колючим лишається полум'я шрамів У нитці подій заплелась Аріадна Чому в твоїх стогонах так безпорадно? Спокійне і тихе просторе приміщення З берега в воду себе Переміщую я Переміщую я Переміщую я