Кияночка

У цьому місті я буваю дуже рідко І от приїхав щонайбільше на пів дня В руках валіза, шестиструнка й жовта квітка Кохання в серці і омріяна весна Моя знайома десь живе на Бесарабці Нас розлучили кілометри і роки І я пишу, хоча ми навіть не коханці У синій зошит їй присвячені рядки Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка! Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка А чарівна чорнобрива україночка Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка! Поки дзвонив я їй із людного вокзалу Кудись валіза моя зникла назавжди Та залишилася мені одна гітара Троянди квітка і романтика в душі І я пішов бульваром вниз на Бесарабку В кишені нуль але щасливий без вина Украли навіть фотографію на згадку З якої мило посміхалося вона Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка! Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка А чарівна чорнобрива україночка Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка! Зустрілись ми - це було так незвично Забув я все і на порозі обімлів І виглядала вона просто фантастично Сказати щось у мене не знайшлося слів А за вікном сміявся Київ як шалений Я ще не знав тоді що вже програв турнір Що чоловік у неї не співак, не вчений Не бізнесмен, а з дев'яностих рекетир Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка! Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка А чарівна чорнобрива україночка Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка! А чарівна чорнобрива україночка Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка! А чарівна чорнобрива україночка Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!