Рідні люди

Рідні люди, яких вже нема Рідні люди, яких забрала війна В серці, в крові, в думках назавжди Мовчки, мовчки, а розум кричить Я не забуду ніколи нашу останню розмову Як же нам всим без тебе Плаче дощами небо Пішов ти за нашу волю За нашу хорошу долю За кожне дитя та мати Що буде спокійно спати Лети, мій друг лети у синє небо А ми збережемо цей мир заради тебе Ти все віддав, щоб ми жили в любові Прости, лети мій друг, лети Лети (лети, лети) Мій друг лети, лети Хто ти, хто ти, хто забирає любов Хто ти, хто ти, хто вирішує кого забрати знов Рідні люди, яких вже нема (яких вже нема, яких вже нема) Рідні люди, яких забрала зима Але я не забуду ніколи нашу останню розмову Як же нам всим без тебе Плаче дощами небо Пішов ти за нашу волю За нашу хорошу долю За кожне дитя та мати Що буде спокійно спати Лети, мій друг, лети у синє небо А ми збережемо цей мир заради тебе Ти все (ти все) відав (відав), щоб ми жили в любові (жили в любові) Прости, лети мій друг лети Мій друг лети, мій друг лети Рідні люди Рідні люди Рідні люди, яких вже нема Рідні люди, яких забрала зима