Полісся

Я си святу землю найшов, Ще як небом до тебе йшов, На тій землі любов жива, Правда гола й віра сліпа. Стежка на небі змієй, До той землі дійду ней, Моя сестро, матір моя, Не знав, єк любив тебе я. А я си піду там, де до неба шумить гай, Де вогнем горіло Полісся. Де Ярило зійде - там уже моя земля, Ти вітай ми вогнем, не бійся! А я си піду там, де до неба шумить гай, Де вогнем горіло Полісся. Де Ярило зійде - там уже моя земля, Ти вітай ми вогнем, не бійся! Уж я за тобою прийшов, Та вже я женився, як ішов. Тепер маю за півшляху Стрелить сизокрилу птаху. Я в політиці си не знав, На ніц волі не міняв, Не на розум надію мав, Жив-був єк те поле орав. А я си піду там, де до неба шумить гай, Де вогнем горіло Полісся. Де Ярило зійде - там уже моя земля, Ти вітай ми вогнем, не бійся! А я си піду там, де до неба шумить гай, Де вогнем горіло Полісся. Де Ярило зійде - там уже моя земля, Ти вітай ми вогнем, не бійся!