Червень 22-го

Такого кольору море може бути тільки зараз Поки в нього не залізли всі, кому там ще не впадло І собой не засмітили, гарний колір не змінили Такого кольору море може бути тільки зараз На початку лиш літа, хоч туристів вже багато Та сезон не відкрили і кордони всі закрили Чоловік? Значить, дома ти сиди У відпустку дружину відпусти А сам ховайся, стережися Захищайся, іди бийся Вони казали: "Максимум два тижні" Вже скоро закінчиться третій місяць Татові досі не 60 років Ми бачились з ним востаннє взимку Я сумую за своїм домом Я сумую за піаніно Я сумую за Україной Та я ж не в клітці вовк Щоб сидіти вдома знов! Мені писати пісні, аранжувати І помагати чим зможу, та не стріляти Ні, це не слабкість, я теж людина Буква Ч в паспорті зовсім не винна А я прогуляв всі уроки захисту Вітчизни Учителю свому давав золоті папірці А ти знову на мене так сильно тиснеш Кажеш: "Йди воювати, годі співати Чим ти поможеш піснями?" А чим я поможу примноженими смертями? Не йти з вами вболівати Але на відстані, але на відстані І воювати так, своїми піснями Вони казали Вони казали Вони казали Вони казали Вони казали: "Максимум два тижні" Вже скоро закінчиться третій місяць Татові досі не 60 років Ми бачились з ним востаннє взимку