Snovyda

Там, де панують закляття лісів Немає до явищ відгадок Там, де лунають виття вовків Отримай прокляття у спадок Раз-два, рахую овець Три-чотири, безтями Раз-два, у снів є ловець Так стрінь його з почестями Там, де заплутаються Червоні нитки долі Впиваються, милуються Як кров пульсує у скроні (Ні, ні, ні, ні) Не хочу, не можу Я жити в безсонні Я втратив свій глузд В чаклунки думки Мої на долонях А я лиш сновида І в'язень розпуст Там, там, там Там, там, там Там, там, там, де Там, там, там Там, там, там Там Я хотів би вірити, що то був сон Та знаю: щось тут не так День і ніч мають той же фасон За мною ця тінь по п'ятах Я чую дивну пісню, що рветься З зелених легень А що як усе це у мить обернеться Помстою сирен Там, де заплутаються Червоні нитки долі Впиваються, милуються Як кров пульсує у скроні (Ні, ні, ні, ні) Не хочу, не можу Я жити в безсонні Я втратив свій глузд В чаклунки думки Мої на долонях А я лиш сновида І в'язень розпуст Там, там, там Там, там, там Там, там, там, де Там, там, там Там, там, там Там, там, там, де Там, там, там Там, там, там Там, там, там, де Там, там, там Там, там, там Там, там, там Той, хто бажає збагатитись шалено Той втілить це у реальність Тільки якщо він напевно Ніколи не пізнає радість Той, хто бажає вбити лісницю І досі наївно вважає Що це зійде з рук поганцю Нашу помсту не уявляє Раз-два, рахую овець Три-чотири, безтями Раз-два, у снів є ловець Так стрінь його з почестями Там, де заплутаються Червоні нитки долі Впиваються, милуються Як кров пульсує у скроні Не хочу, не можу Я жити в безсонні Я втратив свій глузд В чаклунки думки Мої на долонях А я лиш сновида І в'язень розпуст