Що ся стало
То ся стало
Най ото не злит тя
Завтра я хороню журу
Приходь на упривиддя
Сигінь,сигінь пусідів
У мого порога
Куй не маєш сиринчі
Та проси у Бога
Я би ся на твої
Дурні бріхні
Ні раз не повела
Аж би даже
Аж би даже
Гута би ня взяла
Пуйду на город
Тай запалю
Огинь, огинь, огинь
Бо коли до ня прийшов
Лигінь, лигінь, лигінь, лигінь
Збіглося поникатися
Поубзерати усьо село
А на другий динь лигіня
Ніби не було
А на другий лигіня
Ніби не було
Дивять вітру
Десятий вихорь
Буйні вітри
Мої рудні браття
Дванадціть вітру
Дванадціть вихрю
Сімдесят сім вітру
І сімдесят сім вихрю
Сімдесят сім вихрю
Сімдесят сім вітру
Дванадцяти вітрам
Тринадцятому вихрю
Вітри вихтрі
Вихрі вітри
Вітри вихрі
Вихрі вітри
Сидят діти на воріттях
Тай собі гадают
Чого таку тяжку долю
Я субі тай маю
А коли би вни ся
Подивили в мої карі очі
Стало би з ними
Каміння
Шептатися упуночі
