Рік готувався її зустріти
Вона не пробачить мої помилки
Я вже відчуваю в п'янкому повітрі
Її тихий шепіт та дотики
У неї є влада, вона змінить устрій
Веселість хлоп'ячу сховає в скриню
Над містом повиснувши попілом густим
У серце ввійде почуттями в'язкими
Осінь очікувано
Сховає за ґрати
Тепло й безтурботність
Дістану вино
І буду чекати
Поки не скінчиться
Осінь
Осінь знає мене
Вже довгі роки
Від мізків до серця
Коли все мине
І навіть коли
Я залишусь один
Вона повернеться
У нас своя мова, та свій тип відносин
Вона ледь торкнеться, проходячи повз
Безжалісно любить мене дивна осінь
Тому знов дарує ці зливи й мороз
У сутінках ранніх шукатиме спокій
Закутавшись в сиві тумани й дощі
І зрештой розчиниться в річці глибокій
Залишившись тільки рядками віршів
Осінь очікувано
Сховає за ґрати
Тепло й безтурботність
Дістану вино
І буду чекати
Поки не скінчиться
Осінь
Осінь знає мене
Вже довгі роки
Від мізків до серця
Коли все мине
І навіть коли
Я залишусь один
Вона повернеться
