Пісня про погоду

Хмарами затягнуто і голови накрило Небо не блакитне, небо наче захворіло Сонця промені давно вже не торкались їх землі Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі Прогноз погоди був невтішним, люд подумав пронесе Коли великі хмари насуватись починали На сході вже дощ крапав, до чого це призведе? Таких масштабних злив навіть синоптики не знали Не проводились обряди, нахуй хмари дощові Загородили сонце, ніби всім так буде краще І раптом з неба хлинули потоками води На голови людей, що бог лишив напризволяще Хмарами затягнуто і голови накрило Небо не блакитне, небо наче захворіло Сонця промені давно вже не торкались їх землі Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі Хмарами затягнуто і голови накрило Небо не блакитне, небо наче захворіло Сонця промені давно вже не торкались їх землі Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі Люди ховались від негоди, бо дощів було немало Правда, від тривалих злив це не допомагало Руйнувалися будинки, торговельні центри, парки Сморід мокрого підвалу діти вже вбирали змалку Лиш одна надія - вітер, він хмари всі рознесе І сонце в небі засяє, та на землі знову буде спокій Негода річ циклічна і скоро цей час мине Залишив по собі щемливі спогади, а поки Хмарами затягнуто і голови накрило Небо не блакитне, небо наче захворіло Сонця промені давно вже не торкались їх землі Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі Хмарами затягнуто і голови накрило Небо не блакитне, небо наче захворіло Сонця промені давно вже не торкались їх землі Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі