хімія

Окей Я починаю кожен ранок, прокрутивши в голові Що кожен вечір засинаю під твої голосові О, я б із них у спотіфаї поскладав би плейлисти І між піснями слухав би такий приємний голос твій А щоб обкладинка у плейлиста не була пуста Я б вирізав і поставив би туди твої вуста Щоб кожен раз прослуховуючи ті голосові Я задивлявся би на губи найніжніші на землі Бо між нами є хімія І все логічне втрачає сенс Байдуже якими є ти і я Якщо нас один до одного несе Пробач мене, я був у справах й не брав в руки телефон Коли тобі потрібна була вся увага моя знов Та знай, я думаю про тебе вдень і навіть уві сні Я думаю про тебе в кожній із варіантів всесвітів А де не думаю, то, значить, я тебе ще не зустрів Таке ж можливо за законами мультивсесвітів Та не засмучуйся, бо я ж то, все одно тебе знайду І буду думати про тебе уві сні та наяву Бо між нами є хімія І все логічне втрачає сенс Байдуже якими є ти і я Якщо нас один до одного несе Бо між нам є хімія Я бачу її і ти помітила теж Незриму для усіх лінію Якою я йду і ти до мене йдеш Бо між нами є хімія І все логічне втрачає сенс Байдуже якими є ти і я Якщо нас один до одного несе Бо між нам є хімія Я бачу її і ти помітила теж Незриму для усіх лінію Якою я йду і ти до мене йдеш Раз, два, три, чотири!