Агов, мої маленькі чортенята

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ

Туди, де кров з любов'ю черленяться

Де пристрастей і пропастей сувій

Отож на світ, за діло, чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!

Агов, мої маленькі чортенята!

Агов, мої маленькі чортенята!

Я ваш отець, тож будьте мені вірні

(Які невірні рими в голові)

Але коли до серця входять вірші

Прекрасні, наче крила голубів

Які тоді надії? Які тоді надії?

З риторик і поетик академій

Гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім

Ті рими вчителям наперекір

(У вчителів, здається, перекір)!

З риторик і поетик академій

Гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім

Ті рими вчителям наперекір

(У вчителів, здається, перекір)!

Або в поля, як на зелену прощу

Читати вірші травам і вітрам!

І постарайтесь, я вас дуже прошу

Щоб вітер тихі сльози витирав

Щоб небо, нахилившись, наслухало

Щоб завше був натхненний соловій

Хвалу воздавши часові зухвалу

Звірят і пастухів благословіть!

З риторик і поетик академій

Гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім

Ті рими вчителям наперекір

(У вчителів, здається, перекір)!