Сором сором не втекти від сорому нікуди

за те що мої закордоном будні

Продуктивні недостатньо тим ким хотів би буть не став та й все нию як знайти хоч годину для рефлексії поки там десь

Хлопці з фронті роблять альбоми

Поки знов докори на побут

Від якого до війни за алкоголем

Втікав і ховався

Бо до сім'ї не був готовий

Підібрати відмазку

Це не рішення який там пес та ти щеня

Що серед тисяч явних шансів

Обрав ображатись на долю

Щоби за плачем цим своє

Вберегти крихке его ти ти ти ти тобто я

Внутрішній критик ніяк

Не допомагає все усвідомити лиш заплітає замкнуте коло з

наслідків і причин

 життя все як чувачі

Сам з собою без пальців

Зона комфорту фрустрація

Розпирає черепну коробку емоціями але

Для емо чубчика волосся вже зарідке

Сором сором знову й знову

Чому за кордоном

Й що ти дітям даш

Окрім колискових

Що ти там заробиш

В голові не мозок

А відбитий фарш

Ту сенсітів оверсінкінг

Зарився в самокопаннях хоч і рити там

Сенсу нуль тому вбити

Своє слабке єго це мій останній ритуал

В останній раз витягти що в мені

Гнітить й зробити фінальний обряд

Прийшов час Спалити делорін

І не повертатись думками назад

Виток новий, щоб страждання пройти,

потрібен мотив і дух з ним нескорений

Що найважче? - Визнати факт своїх хиб

Тому в цей чан, останнім в дар, занурюю голову

Це рими, що ними і не пахнуть,

огірок на полці в супермаркеті

Як кіндер посвятить на Пасху,

доречні так мої розкладки і бедбарси

Я думав що роблю щось нове,

а лише топтався по собі

У рядках вода, цей океан несе,

та щоб битися об рифи

потрібна хоробрість теж

Посередній? Тому читаю другий

І я є той хто є, і таким буду,

хоч і завжди в різні лузи

закинуть мене фортуна й муза

Думи мої думи, що робити з вами?

Грузом висять, ніби на руці пара тузів,

на флопі - дами дві. Що зробиш ти?

Мій останній ритуал - відкрити свої карти

Сміється доля, коли маєш силу,

і кидає знак

Зміняться троє, якщо разом проведуть

один обряд

Сміх моя зброя, викликаю на двобій

Реп — горокракс мій

Док не вдягне бронежилет,

бо не існує набоїв й фугасів

Якби я мав Делоріан,

то моя воля була б,

щоб не було воєн

Юра, це так наївно звучить

Згоден.

В останній раз витягти що в мені

Гнітить й зробити фінальний обряд

Прийшов час Спалити делорін

І не повертатись думками назад

а коли ти виїжав з окупації, які в тебе були думки?

та якось юність перед очима пролетіла, хоча слухай...

я їду в еміграцію, тому у панцирі,

вивожу тіло з окупації,

крізь душу вирва ця, щоб з цього якось вибрався

я весь в отця бо проєбав усе нащо міг вішать цвях

вішайся! ТОБТО ВІШАЙСЯ!? я маю рухатись по руху більшості?

є все що було у "віш лісті", - та ти сам себе сука бісиш цим!

що взагалі готує твій "казан" пацан?

від алко голова вже як "Тсантса"

Далі

проганяв себе від жінки до жінки, ачівки-ачівки,

піднімай щит бро, за мої вчинки, за наші вчинки - молодість чіт код

заробляв числа, пропивав "в чисто", вечірки - вечірки, до рання ми вдвох,

а на вечір в нову підстилку начинка, шукав відпочинку. притон наче піт стоп,

наливай - сто

програвав в карти, останні бабки на кроси та похєр, шов босий у повню

позичав тищи заробляв сотні, "покладіть Колю у передпокій"

скинь тютюну попіл, не будь ідіотом, витри блювоту та рухайся! - як себе у руки взять?

коли я ще досі там, якщо судити по образам

ритуал то покаятись перед собою, оголитись останнім набоєм і здатись

проте моє минуле змінити жоден "делорін" не здатен

В останній раз витягти що в мені

Гнітить й зробити фінальний обряд

Прийшов час Спалити делорін

І не повертатись думками назад