Мої дівчата

Коли немає сил — дивлюсь в рідні очата Коли немає сил — дивлюсь в рідні очата Я знаю, в мене вірять кохані мої дівчата І як би не стискала нас доля в лещатах На мене завжди вдома чекають мої дівчата Я все життя серед пацанів Та з часом всі розбіжаться, ні І хто повірив би: такі ми всі заряджені, сміливі, безоглядні, молоді Які нам діти? Нам ще гуляти й пити, йти з музикой по світу І десь на Контрактовій на світанку дарувати двом білявкам сині квіти Від кожної дурні колом радіти Так швидко час плине і я з ним, з ним, з ним Світ став злим, злим, злим Я щиро дякую дружині, що повірила, коли я був в простенькій одежині Ти знаєш, моя мила, щастя з неба не падає Ми зі своїми тарганами, зі своїми вадами Сказати, що я радий був — нема таких синонімів Коли уперше на руках тримали свою доню ми Коли немає сил — дивлюсь в рідні очата Я знаю, в мене вірять кохані мої дівчата І як би не стискала нас доля в лещатах На мене завжди вдома чекають мої дівчата Мої дівчата, мої красуні Ви посмішкою гасите, коли в душі прокинувся Везувій І що б доля не вигадала, вивезу все Життя наше — доволі небезпечне шосе Хтось летить, хтось повзе, а ми в ритмі пісні Бо моє щастя сидить за мною в кріслі Я грізний, як грізлі, та коли я вдома Відразу став ведмедиком, кудись ділася втома Всі телефони в бік, по тату лізе мавпеня І щоб я не подякував би небу, не було такого дня Завжди за кадром життя складніше В ньому є купа рутинних речей Та нема в світі нічого рідніше Ніж оцей погляд невинних очей Коли немає сил — дивлюсь в рідні очата Я знаю, в мене вірять кохані мої дівчата І як би не стискала нас доля в лещатах На мене завжди вдома чекають мої дівчата