Вкотре збираю свій корабель
Крізь шторми женусь за твоїм силуетом
У цьому залізному морі
Чим темніша ніч, тим ясніші зорі
Ти мій берег, я твій океан
Тепер мої каюти пусті
Розмови німі, коли поруч не ти
Довкола пустелі, червоні постелі
Пробиті стелі
Розбиті кораблі об залізні скелі
Ми як пірати, тільки я п'ю, ти — ні
Та хто ж нас вчив виживати на такій глибині?
Бо ти — сонце, я — сніг
Без тебе мій океан — Мертве море
Розтопила мене, валюся з ніг
Віддаю тобі останні зорі
Ти — сонце, я — сніг
Без тебе мій океан — Мертве море
Розтопила мене, валюся з ніг
Віддаю тобі останні зорі
Знаходжу в собі сили
Щоб хвилі не накрили
Іще хвилинку тут посидим
В моїх каютах так повно диму
Ми пливемо, мабуть, не з тими
Хто навчений пірнати
Їм так далеко до пернатих
Довкола пустелі, червоні постелі
Пробиті стелі
Розбиті кораблі об залізні скелі
Ми як пірати, тільки я п'ю, ти — ні
Та хто ж нас вчив виживати на такій глибині?
Бо ти — сонце, я — сніг
Без тебе мій океан — Мертве море
Розтопила мене, валюся з ніг
Віддаю тобі останні зорі
Ти — сонце, я — сніг
Без тебе мій океан — Мертве море
Розтопила мене, валюся з ніг
Віддаю тобі останні зорі
