І навіть, якщо це моя остання ніч на Землі, я щаслива, що у нас є ми. Нас не здолати. Ми круті. Сміливі. Відчайдушні. Бо навіть в такі важкі часи ми тримаємось.

І я щодня вірю в людей з новою силою. І я хочу жити з такою жагою, якої не відчувала ніколи до війни. Для мене це нове.

Життя непередбачуване. І дивує навіть таких скептиків, як я.

Життя триває. Життя тримає. Життя минає.

І світу вже не бути колишнім. І нам також. І життю в цілому.

Слава Україні!