Марічка

В'ється, наче змійка, неспокійна річка,

Тулиться близенько до підніжжя гір.

А на тому боці, там живе Марічка,

В хаті, що сховалась у зелений бір.

А на тому боці, там живе Марічка,

В хаті, що сховалась у зелений бір.

Не питайте, хлопці, чом я одинокий

Берегом так пізно мовчазний ходжу.

Там на тому боці загубив я спокій

І туди дороги я не знаходжу.

Там на тому боці загубив я спокій

І туди дороги я не знаходжу.

І нехай сміється неспокійна річка,

Все одно на той бік я путі знайду:

Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,

Я до твого серця кладку прокладу.

Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,

Я до твого серця кладку прокладу.