Ти

Погляд очей твоїх

Зчинює безлад

У моїм нетривкім спокої,

Так...

Інколи моє єство людське

Здається тобі

тягарем.

Потону я в глибині твоїх зелено-сірих,

А потім блакить.

І вага думок моїх завжди поруч,

Але ж вона така зайва.

Як це ж ти так?

Я ж є ти...