Вибач, так вийшло

Моя постіль зім’ята ,з жалю проросла

Знову твій запах, хоча тут одна

Знову звук кроків в моїй голові

Не залишай , забери їх собі

Поранило душу , а крові нема

Лиш правда , що ранить вночі розцвіла

Знову звук кроків в моїй голові

Забери їх собі ,забери їх

Ти чуєш чи ні ?

У відповідь тиша

Досі звучить

Твоє « Вибач , так вийшло»

Ти чуєш чи ні

Я все ще відверта

Хоча страждає моє серце

Ми божевільні,що втратили віру

Кохаєм невдало, руйнуєм уміло

Кричали мовчки , сипались стіни

Між нами прірва , між нами руїни

Я не докричуся, ти ж не почуєш

А раптом наснюся, а раптом відчуєш

Знову звук кроків в моїй голові

Не забирай ,залиши їх мені