Жовтень

Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе Я пам'ятаю мій двадцять перший жовтень Ми падали падали як листя на постіль Чека чекали коли підуть гості Щоб говорити до ранку до втрати свідомості На тілі твоєму так багато мостів Спалених недосказаних слів Я заберу їх собі Я заберу їх собі Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе Я відчуваю твій біль Я відчуваю твій біль повір мені Я теж палав горів Допливав не до тих берегів Мені так шкода що стіни не мають вух Та ми не думаємо в голос Та ми не думаємо зовсім Коли по вуха коли летим І падаємо з хмарочосів За звуками голосів Тон якого не переплутати Впізнаєш серед усіх Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе Я вже давно не відчуваю болю Бо люблю тебе