Не моя домівка

і чорнота – не моя домівка.

усе – не так, хрипко моїм скрипкам.

здається, це все – перевтома,

але це просто втрачене відчуття дому...

скажи, чи переслідують у снах пси?

чи сиві, чи чорні в них піднебіння?

постав на паузу, поясни –

чому кіно таке повільне?

я відліпила від себе цінник –

тепер дивитимуся згори.

у симфонії білого дихаю рівномірно,

для чого інші кольори?

і чорнота – не моя домівка.

усе – не так, хрипко моїм скрипкам.

здається, це все – перевтома,

але це просто втрачене відчуття дому...

ти згриз у серці моєму більше, ніж пес у моїй квартирі.

давай заспіваємо разом – на три-чотири:

ми – ми звірята сполохані, самотні звірі...

ми звірята сполохані, самотні звірі...