У світ без примар

Серед сотні доріг

Куди йти вже не гріх

Обираю що ближча до раю

Та як знати я міг

Що це дивний поріг

Між тим що маю й повільно втрачаю

Якщо ти

Від земної втікаєш грози

Я за краєм

Тебе сховаю

І попрошу

Потім від мене ти так не біжи

Місяць сивий не спить

В нього серце щемить

Від надії на магію ночі

Бідний люд

Хто вас буде у житі ловить

Поки небо саме не захоче

Якщо ти

Від земної втікаєш грози

Я за краєм

Тебе сховаю

Лиш попрошу

Потім від мене ти так не біжи

Щойно небо захоче

І ми з тобою полетим

У світ без примар де немає

Скінченних годин

У світ без примар

У світ без примар

Ми двоє, з тобою

У світ без примар