Синові

Колихала мати сина до зорі,

За вікном співали пісню солов'ї.

Ти зростай синочку в мирі і добрі

І черпай здоров'я, силу від землі.

Купель заварила сину сон- трави,

Щоб, дитино бачив ти солодкі сни, Вітерець гойдає люльку із верби

Любий мій синочку, спи маленький спи.

У піснях сповитий підростає син

Мати просить дуба мудрості і сил.

Віковічний дубе ти ростеш роки

Глибоко коріння, високо гілки.

Свою міць незламну синові віддай,

Бо колись він буде боронити край,

Щоб була у нього сила козака,

Стежичка барвиста, доленька легка

Виріс син, як сокіл у життя злетів,

А за нього мати просить вищих сил

В молитвах до Бога рученьки склада,

В материнськім серці сила не згаса.

А її молитва янголом летить

У тяжку хвилину сина захистить,

Просить Матір Божу за своє дитя,

У словах тих віра сильна і свята.

У думках до нього небо прихиля,

Хай щаслива доля сина окриля.

Щоб свою голубку у житті зустрів

І коханням вірним серденько зігрів.

Щоб і хліб до столу і добро було,

Щоб родило в полі і в садах цвіло,

Щоб у щасті жити сину до ста літ

І міцнів з роками наш козацький рід.