Мої батьки

Мої батьки, любов'ю осіяні,

Живуть самі в містечку, край ріки.

Онуки в них, мов спогади весняні,

Мої батьки, святі мої батьки.

Чому так мало часу пам'ятаєм,

Що невмолимо котяться роки,

Коли в краї далекі відлітаєм

Не забуваймо – ждуть на нас батьки.

Мої батьки, мов голуби сивенькі,

Воркуючи очікують дітей.

Не забувайте, діти, батька й неньки,

Що моляться за вас серед ночей.

Вже ми самі давно батьками стали

І клопоти старіші день у день.

Не забуваймо як нас пригортали

Ці, найдорожчі нам серед людей.

Щоб наші діти все до нас горнулись,

Горнулися до рідної руки.

Аби вони від нас не відвернулись,

Не забуваймо – ждуть на нас батьки.

Мої батьки, мов голуби сивенькі,

Воркуючи очікують дітей.

Не забувайте, діти, батька й неньки,

Що моляться за вас серед ночей.