Нога

Часом я уявляю, як хрускає нога

Як кістка при ходьбі переламується навпіл

Як безпорадне тіло скорчилось негарно

І як воно незграбно розкинулося на підлозі

І якщо вже опинився без ноги

То так і доведеться волочитися до скону

Коли навколо мене зберуться вороги

Й продовжать напирати іще дужче з-за кордону

Здається, що потрібно зробити лише крок

Але переді мною розверзлася вже прірва

Не повноводна річка, а малесенький струмок

Однак над ним також військові міст підірвали

Як жити із постійним відчуттям вини

Весь час кричать про себе символи і знаки

Якби тобі вдалося їх завчасно розпізнати

Цікаво, чи ти якось би інакше учинив