Ясна ніч

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханий мій, працею зморений,

Хоч на хвилиночку в гай.

Шуміло листя у гаю,

Думки летіли в долину.

Чекай мене і я прийду,

І не лишай надію ту.

Згадай то літо і весну,

Згадай усе, що бережу.

Я у ночі ясній прийду,

Назустріч в нашому гаю.

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханий мій, працею зморений,

Хоч на хвилиночку в гай.

Не відлітай, не відпускай…

А я чекатиму тебе моя мила в гаю

Хоч хвилею густою ллється в полі туман

Ти знаєш люба як я сильно тебе люблю

Я тебе ніколи і нізащо не віддам

Сядем укупці під калиною моя мадам

З тобою я непереможний й над панами пан

Небійся ти змочити ноги об холодну росу

Я ж тебе мила аж до хати на руках однесу

Бурхливі літа далі йшли,

Опало листя восени,

А ніч ясна і як тоді,

Наш гай шумить без ворожди.

Пройшло і літо і весна,

У серці тебе зберегла.

І у ночі ясній прийшла,

А тут лиш тінь - тебе нема.

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханий мій, працею зморений,

Хоч на хвилиночку в гай.

Не відлітай, не відпускай…

Обманув тебе я моя мила і не прийшов

Під кущем калини де сиділи ми бурʼян зійшов

Думав повернусь,та занадто швидко час пройшов

Загубив тебе у вічних снах і так і не знайшов

Ти пробач мене кохана своє слово нездержав

Кати кляті не дали зустріти нам нашу весну…

Посиди в садочку і мене прошу вже не чекай

Може ще колись зустрінемось в нашім гаю

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханий мій, війнами зморений,

Хоч на хвилиночку…