Я тобі галантно не вклонюся
Комплімента зроду не зліплю
Тільки в очі ніжні задивлюся
В них свою тривогу утоплю
І коли химерною габою
Спеленає землю довга ніч
Довго серце тужить за тобою
Довго сон мені не йде до віч
Довго білі таємничі крила
Спеленають маревом видінь
І стоїш ти, крихітна і мила
І прозора, мов ранкова тінь
І палають, ніби стиглі вишні
Владно підкоряючи тобі
Губи неціловані і грішні
Очі божевільно голубі
