Раз перевернув човен він каменем ринув до пітьми

Два повалив ті сосни що стояли ніби навіки

Три загубив він совість тепер як бездушний голем і

Вже не буяє море і лісу не має тільки грім

Роздивився побачив заплутані сліди

Перемудрив злякався що не бачать іншой сторони

Вже безнадійно тоне обвитий своїми страхами

І гасне остання свічка підтримки любові доброти

Маєм довгий шлях

Тут кожен добре знає

Дороги-зрадниці навколо манять кличуть в тан

І найстрашніше те що до кінця не знаєш,

Бо фініш аж за горизонтом а там лиш туман

Там лиш туман

Це тебе лякає

Бо малюємо у голові утопію

Де фантастичні ми герої Марвел - стайлу

Що міццю волі видряпали цю історію

Раз перевернув човен він каменем ринув до пітьми

Два повалив ті сосни що стояли ніби навіки

Три загубив він совість тепер як бездушний голем і

Вже не буяє море і лісу не має тільки грім

Роздивився побачив заплутані сліди

Перемудрив злякався що не бачать іншой сторони

Вже безнадійно тоне обвитий своїми страхами

І гасне остання свічка підтримки любові доброти

Але ман помятай усе у твоїх руках

Забувай, віддавай що копилося в думках

Обирай, виривай себе із дрімучих хмар

Чи до віку будеш в темряві пускати диму пар

Може встань , роздивись багряніє небокрай

Може десь все чекає тебе особистий рай

І пливуть ще у морі безліч велетів-човнів

І садитимуть дерева в лісі тисячі віків