Словам потрібен час

Щоб долетіти до неба

Тим часом я за нас

Молюся так як за себе

Словам потрібен сенс

Одна із тих умов

Щоб перетворить слово

На любов

Молюся за тебе, але молюся не тільки Богу

І хто така Бог, в неї за мене немає тривоги

Вічне сіяти нагадує, а не буденне

В побуті роби шо хочеш, каже, Перед життям будь смиренним

Ви із ним не вороги собі, а друзі найкращі

Як природа плідний будь, не як людина ледача

Щось таке заповідає, що мене батьки ще вчили

Лиш би слухати і чути все це вистачило сили

Молюся за тебе щоб бути поруч в наших думках

Сили і натхнення дарую тобі в твоїх віках

У всіх твоїх минулих життях і життях прийдешніх

Ми з тобою тут однаково й гості й тутешні

Молюся за тебе й вболіваю за твою мандрівку

У моєму серці знайдеш для себе криївку

Там назавжди прихисток для твого тіла й душі

А наразі прийми в подарунок молитву й вірші

Словам потрібен час

Щоб долетіти до неба

Тим часом я за нас

Молюся так як за себе

Словам потрібен сенс

Одна із тих умов

Щоб перетворить слово

На любов

Молюся за тебе, але не прошу, а дякую

За час коли ти посміхаєшся, а не оплакуєш

За час коли ти знаєш - кожне життя є вічноживе

Відтак не пересохне ніколи, завжди далі пливе

Щоб дорогою до моря проплисти між берегами

Оросити водою-любов'ю таких як ми із вами

Щоб вернутися додому в океан любові

Відпочити й готуватись в подорожі нові

Молюся за тебе бо вірю в силу молитви

Бо вірю у вищі сили, і не вірю у гонитву

Між людьми. Це щурячі перегони, не людські

Людям вистачить сонця, як стане квіткам пелюстків

І бджоли не зникнуть доти, доки будем дерева саджати

Доньку й сина народити, шанувати маму й тата

І хоч досі не боятись вчусь, інколи боюсь

Але тільки не тоді, коли я за всіх нас молюсь

Небо все чує

Навіть якщо

У відповідь тиша

Та коли ти собі світиш

То й іншим світліше

Словам потрібен час

Щоб долетіти до неба

Тим часом я за нас

Молюся так як за себе

Словам потрібен сенс

Одна із тих умов

Щоб перетворить слово

На любов