Тихо дихає хвоєю постмодернізм санаторію

І гори з грецькими рисами про щось мовчать з кипарисами

У напівлюксі просторому вітри танцюють зі шторами

Масандри вдосталь і музики, щоб не лишатися друзями

На підвіконні півонії зомліли в бліках балконів

Бо в цьому світі вся грація кінчається в гравітації

У надвечір’ї малиновім людині треба людина лиш

А ще Масандри і музики, щоб стати більше ніж друзями

Es gibt Musik und es gibt noch Wein

Um keine Freunde nicht mehr zu sein

Es gibt Musik und es gibt noch Wein

Um keine Freunde nicht mehr zu sein