Про голодомор

Мов перший раз запали для них свічу,

Хай вона горить там, біля вікна...

Не в перший раз запали свою свічу,

Хай для них горить там, біля вікна...

Спитай себе, чом твоя душа болить?

Про голодомор в пам'яті щемить...

І прийде час мертвим квіти покладуть.

Біль іще не стих… Квіти від живих,

Мертвим від живих...

В чорні дошки - смертні волошки,

А на вози - мертвих не трошки,

Радісно складають червоні кати,

В братську могилу везуть всіх скидати...

Жах, лиш жах, в містах, у селах й містах, чума, чума, червона чума...

Потяги гудуть квапливо,

П’ятирічне везуть диво,

А живі кричать в могилах.

Їх янголи несуть на крилах…

Жах, лиш жах, в містах, у селах й містах, чума, чума, червона чума...