як було торік?

Нескінченні поради про те

Хто я, і заради кого крутить світ

Як мутяться гроші

Де злі, де хороші

Розказують зазвичай злі

Роби те, чого не хочеш

Тихий голос прошепоче

Інакше потонеш на дні

А тобі

Хотілось тільки там і бути, хіба ні?

В геометричній прогресії

І майже зі швидкістю світла

Ми втікали від депресії

До смаку чужого повітря

До яскравих кольорів

До шрамів від укусів комарів

До спогадів

Давно вже не твоїх

Розкажеш як воно торік

Переступаючи поріг чужих домів

Нескінченні слова про те, що ти вже не така

Яка була раніше

Можливо стала доросліше

Можливо очі помудрішали

А голос став тихіше

На пів тона, на протони

Ця утома розбирає мене знову

Та я вдома

Ти ж хотіла бути в дома!

Хіба?

В геометричній прогресії

І майже зі швидкістю світла

Ми втікали від депресії

До смаку чужого повітря

До яскравих кольорів

До шрамів від укусів комарів

До спогадів

Давно вже не твоїх

Розкажеш як було торік

Переступаючи поріг чужих домів

Ти ж хотіла (я так втомилася)

Постійно робиш, щось робиш (навколо мене мільйони людей, а я почуваю себе неймовірно незручно)

Так складно (я дуже-дуже-дуже втомлена)

Можливо не зараз

А колись точно

Я не знаю як знайти з цього вихід