серце

З під очей лізе попіл

Над тілом нависли хмари

Шмокаю багато

В повітрі червоний статус

Не впирають пічки

Вівці думають не шарить

В пам'яті Хвильовий

Тому продовжую писати

Залишу великий палац послідовникам на згадку

За лицарів, що пали, я зведу небесні замки

Мої побратими щодня накопичують ману

В королівстві хаос, не водися з чаклунами

Обладунки сяють, бо вони виковані з любовʼю

Ця фея знає, її чари сильніші, я обеззброєний

Подаруй мені цілунок безтурботний свій

Моє ліжко гільйотина, лезо все сильніше тисне в шию

Ну нахіба таке серце?

Якщо воно не може

Ні секунди

Без зілля від стресу

Хоч доблестю

Освячена стежка

Та іноді поворухнитись

Так нестерпно

Ну нахіба таке серце?

Ну нахіба таке серце?

Так нестерпно

Я так втомився, гудить голова

В клітці з софітів темніше ніж завжди

Всі просять роздати вогню і я

Повільно палаю без тями

Ну нахіба таке серце?

Ну нахіба таке серце?

Ну нахіба?

Ну нахіба

Таке серце?

Обладунки сяють бо вони виковані з любов'ю