Місце зустрічі незмінне

Кожного разу коли тебе бачу

Доводиш до сказу, доводиш до плачу

Піду, прогуляюсь, ти втома у плоті

Помовчи, будь ласка, зустрінемось потім

Ти мене тягнеш немов по канату

Наші розмови - пекельні дебати

Я тебе хочу просто послати

Ти мене хочеш і от я вже

Я не відчуваю, я не чую що ти кажеш

Я не можу зупинитись, я дурію скільки вражень

Ти наркотик і вбиваєш, і кістки мої ламаєш

Мені хочеться ще більше, ти мене перемагаєш

Ей, твій плач мені вже набрид

Твій голос так остогид, і ми нічого не вирішуємо

Наші пусті балачки не змінять наші звички

І ми - просто себе тішимо

Вітаю з нашою тридцятою сваркою за неділю

Ми не можемо поставити крапку

Кохаю кожне твоє слово так палко

Але замовкни хоч на мить, це все було марно

Я не відчуваю, я не чую що ти кажеш

Я не можу зупинитись, я дурію скільки вражень

Ти наркотик і вбиваєш, і кістки мої ламаєш

Мені хочеться ще більше, ти мене перемагаєш

Мене перемагаєш, твоє тіло так і манить

І твій образ цей потворний, відвертає, і так ранить

Цей кошмар він нескінченний

Ми зустрінемось в останнє тільки в пеклі, так нікчемно

Ти залежний, я в риданнях

Твоя постать поряд ходить, мені страшно і цікаво

В кого більше рана в грудях

Перевіримо, та марно

Ти найбільший зі страхів

Поцілую твої шрами

Знаєш, самий справжній диявол

Не повстане поміж нами

Я не відчуваю

Я не чую, що ти кажеш

Я не можу зупинитись

Ти мене перемагаєш

Я не відчуваю, я не чую що ти кажеш

Я не можу зупинитись, я дурію скільки вражень

Ти наркотик і вбиваєш, і кістки мої ламаєш

Мені хочеться ще більше, ти мене перемагаєш