Мені однаково, чи буду

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині

Однаковісінько мені

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми

В неволі, плачучи, умру

І все з собою заберу

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні

На нашій — не своїй землі

І не пом'яне батько з сином

Не скаже синові: - Молись

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми

В неволі, плачучи, умру

І все з собою заберу

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні

Та не однаково мені

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять

Ох, не однаково мені

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми

В неволі, плачучи, умру

І все з собою заберу