Дівчина з Мукачева

Є любов весела, є любов сумна,

І така щаслива, ніжна й чарівна.

Як по Світу люди – так і я іду,

Для життя кохання – вірю, що знайду.

Дівчина з Мукачева – ти така одна,

Що розхвилювала серденько до дна.

Через тебе, дівчино, лагідно мені,

Грають, як веселка, музикою дні.

Хоч і не підступна ти колись була,

Все ж таки вразливо погляд провела,

Мою оцінила юності красу,

І тепер неспокій я в собі несу.

Дівчина з Мукачева – ти така одна,

Що розхвилювала серденько до дна.

Через тебе, дівчино, лагідно мені,

Грають, як веселка, музикою дні.

Є в думках надія, знаю, не пуста,

Буду припадати, цілувать вуста.

Небо Закарпаття до ніг прихилю,

Розкажу, кохана, як тебе люблю.

Дівчина з Мукачева – ти така одна,

Що розхвилювала серденько до дна.

Через тебе, дівчино, лагідно мені,

Грають, як веселка, музикою дні.