Родинне тепло

Вже засніжились скроні в нас з тобою

Роки у вирій птахами летять

Пливе човен життя бистрою рікою

Назад йому немає вороття

Ти подаруєш сад вишневий дітям

А я залишу пісню для душі

Щоби згадали нас через століття

Свій добрий слід на згадку залиши

Умиюсь вранці чистою росою

Чарівне слово в пісню заплету

Щоб зігрівала пісня нас з тобою

Ніколи не зривалась на льоту

Дай нам Бог родинного тепла

Щоб доля сонцем й квітами цвіла

Зозуля сотню літ нам накувала

Душа у радості співала

Весною знов прийдуть до нас тумани

І впаде з яблунь яблуневий цвіт

Щоб загоїлись в нас війни болючі рани

Щоб мати зустрічала край воріт

Дай нам Бог родинного тепла

Щоб доля сонцем й квітами цвіла

Зозуля сотню літ нам накувала

Душа у радості співала

Дай нам Бог родинного тепла

Під мирним небом доля щоб цвіла

Щоб не забути в рідний край дорогу

У ріднім краї помолитись Богу