Я си святу землю найшов,
Ще як небом до тебе йшов,
На тій землі любов жива,
Правда гола й віра сліпа.
Стежка на небі змієй,
До той землі дійду ней,
Моя сестро, матір моя,
Не знав, єк любив тебе я.
А я си піду там, де до неба шумить гай,
Де вогнем горіло Полісся.
Де Ярило зійде - там уже моя земля,
Ти вітай ми вогнем, не бійся!
А я си піду там, де до неба шумить гай,
Де вогнем горіло Полісся.
Де Ярило зійде - там уже моя земля,
Ти вітай ми вогнем, не бійся!
Уж я за тобою прийшов,
Та вже я женився, як ішов.
Тепер маю за півшляху
Стрелить сизокрилу птаху.
Я в політиці си не знав,
На ніц волі не міняв,
Не на розум надію мав,
Жив-був єк те поле орав.
А я си піду там, де до неба шумить гай,
Де вогнем горіло Полісся.
Де Ярило зійде - там уже моя земля,
Ти вітай ми вогнем, не бійся!
А я си піду там, де до неба шумить гай,
Де вогнем горіло Полісся.
Де Ярило зійде - там уже моя земля,
Ти вітай ми вогнем, не бійся!
