Мало

Звук сирен, порожня вулиця.

Я з тобою не відбулася.

Я з тобою не римуюся і не снюсь тобі.

Ти був поряд, лиш коли хотів.

Пазли з митей, витівки з листів.

Дощ з помилок, море почуттів –

Все залиш собі.

Та мені цього мало, мало, мало, мало, мало.

Ти лише подивись, ким без тебе за мить я одразу стала.

Усі твої дотики щоночі на вірші перекладала.

Мені тебе мало, а тут ще й вона тебе забрала.

Утікаю від своїх бажань.

Ще би знати де моя межа.

Переливши смуток у вірша – я себе зцілю.

Це мої маленькі звичаї –

Римувати лиш у відчаї.

Ти мені давно не мрієшся –

Я тобі болю.

Та мені цього мало, мало, мало, мало, мало.

Ти лише подивись, ким без тебе за мить я одразу стала.

Усі твої дотики щоночі на вірші перекладала.

Мені тебе мало, а тут ще й вона тебе забрала.

Та мені тебе мало, мало, мало, мало, мало.

Ти лише подивись, ким без тебе за мить я одразу стала.

Усі твої дотики щоночі на вірші перекладала.

Мені тебе мало, а тут ще й вона тебе забрала.

Та мені тебе мало, мало, мало, мало, мало

Ти лише подивись, ким без тебе за мить я одразу стала.

Усі твої дотики щоночі на вірші перекладала.

Мені тебе мало, а тут ще й вона тебе забрала.

Мені тебе мало, а тут ще й вона тебе забрала.

Тебе забрала,

Тебе забрала,

Тебе забрала,

Тебе забрала,

Тебе забрала.