Мушу йти

Ледве чутно, тихо, десь там Шлють вітри і хвилі привіт містам. Там у морі гори, по них мости, Вони чекають, я мушу йти... Світ – театр, ми в ньому - актори, Діалог за діалогом порожні в розмовах, Балачки по ходу про погоду, Про матінку природу, Все в порядку, чувачки. Посмішка в комплекті, Сто разів на день, Як останній янкі я кажу: "Ок!" Привіт, пока, пока, пока, привіт, Решта слів написали заповіт. Хитаю головою, дододаю: "Ол райт!" Сенсу нуль цілих нуль десятих кілобайт, Ваги не набирає порожнє слово - Нуль до нуля, тож маємо - нічого. Бігали від себе, нас догнали, Пхали пішки, захолонула кров. Хочеш свята? Передплати журнали. Був рок-н-ролл, привітався та пішов. Ледве чутно, тихо, десь там Шлють вітри і хвилі привіт містам. Там у морі гори, по них мости, Вони чекають, я мушу йти... Хтось спокійний грає нами в нарди, Так нечесно, хто б він не був. Я так хотів казати лише правду, Хотів, перехотів, казав, але забув. А в новинах знову щось про нафту, Про газ і про стан трас. Щось важливе лишається за кадром, Щось суттєве проходить повз нас. Всі мої надії, всі твої питання, Все востаннє, ось і фінал. Те, що було, лишається на згадку, Все в порядку, перемикай канал. Ледве чутно, тихо, десь там Шлють вітри і хвилі привіт містам. Там у морі гори, по них мости, Вони чекають, я мушу йти... В усіх галактиках, в усіх морях Існує практика - шукати шлях. Важко пояснити, чому це головне. На словах одне, інше в головах, Але десь є місце просто неба, Там, де голоси не йдуть по проводах. Бувай, я пам'ятатиму про тебе В усіх галактиках, в усіх морях...