День догорає, небо впало на нас
Серце палає, біль сповільнює час
Місто нас огортає, у собі дітей ховає
Наших дітей ховає
Вічності стане на всіх
Мужності буде сповна
Нам посміхається у слід
Крізь сльози Вона – Марія
Хочеш забутись, та сили катма
Згадуєш лютий, а дому нема
Замість дому – війна
Нуль чотири тридцять одна
Двадцять чотири нуль два
Вічності стане на всіх
Мужності буде сповна
Нам посміхається у слід
Крізь сльози Вона – Марія
Вічності стане на всіх
Мужності буде сповна
Нам посміхається у слід
Крізь сльози Вона – Марія
Нам посміхається з небес
Крізь сльози Вона – Марія
