Слова

Ходить полем, на п'яти наступає Місяць за тобою, у мішку ховає зорі Темно, темно, темно, поки ти спиш Але хто дозволив вірити У всі мої яскраві сни? Покосили поле, немає сили Заплели колоски А як на вєліку з'їжджать згори Навпіл з тобою дідовой халви Фотки з моря, де ми моряки — мов магніт Магнітик, де засмаглий погляд твій Коліна здерті й вічно у землі Я попросила неба і землі Щоб ти був живий, щоб ти був живий Перший танець був з тобою і босоніж Пам'ятаєш, на траві, поки ще світились вуличні ліхтарі Ми тоді іще такі малі, єй Але хто повісив ярлики? Якщо не я і ти, хто диктував цей мотив? Ми проявились, як на фотоплівках Дриґом догори А як на вєліку з'їжджать згори Навпіл з тобою дідовой халви Фотки з моря, де ми моряки — мов магніт Магнітик, де засмаглий погляд твій Коліна здерті й вічно у землі Я попросила неба і землі Щоб ти був живий, щоб ти був живий
Writer(s): грисюк роман, мунтяну анастасія Lyrics powered by www.musixmatch.com
instagramSharePathic_arrow_out